Rambler's Top100

Подолия - Поділля

История. Історія.

   [на главную страницу]

[наш проект] [nota bene] [email]

[на головну сторінку]  

История Подолии

XIX век. Проскуров: события и даты

1795
Проскурову присвоен статус уездного города Подольской губернии.

1796
Утверждено описание герба г.Проскурова.

1797
Среди населения Проскурова, кроме хлеборобов, были "мастеровые" люди: портные - 2, ткачи - 8, бондари - 19, резчики - 79. В городе ежегодно проходило 13 ярмарок. Действовали две мельницы, деревянный пивоваренный завод. Было 68 деревянных лавок. В Проскурове функционировала небольшая православная церковь и еврейская школа.

1800
Проскуровский уездный землемер Дятлов собирает самые старые из известных планов Проскурова. В них на реке Плоской обозначен остров Кемпа, соединенный с "материковой", центральной частью города длинным мостом. Эта центральная часть Проскурова ("старый городок") окружена полосой, которой обозначены земляные валы, остатки старых городских крепостей. На плане обозначена православная церковь, которую окружали деревянные и каменные лавки; еврейские дома и еврейское кладбище, огороды мещан. Показаны также почтовые пути в Каменец-Подольский и Летичев.

1801
Построен римско-католический костел св. Анны.

1806
В Проскурове насчитывается 487 домов, из которых лишь один каменный. Появляется 7 каменных лавок и еще одна еврейская школа. Торг проходил еженедельно, по пятницам и воскресеньям. Количество ярмарок увеличилось до 14 в год. Население города было 2022 человека.

1808
В лавках, кроме приказчиков, торговало 5 мещан; торговцев мелкими товарами было 48; продающих без лавок и занимающихся ремеслами, - 334 особы.

1822
Город перенес большой пожар, который почти полностью уничтожил деревянные строения Проскурова.

1824
Император Александр I утвердил генеральный план застройки Проскурова, разработанный подольским землемером В.Рудлицким и архитектором Геслером. План имел четкий раздел улиц. Вся городская территория была разбита на 51 квартал и 403 усадебные участки. Ее размеры соответствуют современной улице Свободы и Старобульварной. План предусматривал создание в центре города большой торговой площади, называвшуюся Хлебной. На ее месте сейчас находится кинотеатр имени Т.Г.Шевченко. За пределы города вынесены кладбища. Там, где обозначено еврейское кладбище, сегодня находится здание Госстандарта. Римско-католическое и православное кладбище находятся около небольшой церкви, на месте которой теперь построен собор Покрова Пресвятой Богородицы.

1830
В соответствии с планом развития города от 1824 года начала достраиваться новая, северная часть Проскурова.

1835
На месте Рождество-Богородицкой церкви, сгоревшей во время пожара в 1822 году, начинается постройка собора Рождества Пресвятой Богородицы.

1837
Прошло освящение нового собора.

1845
В Проскурове действовали такие промышленные предприятия, как завод медных изделий, мыловаренный, свечной и табачная фабрика.

1851
Открыто еврейское училище 1-го разряда, состоящее из 2 классов.

1864
В городе проживало 6930 человек.

1869
Открыто городское двуклассное училище, имеющее мужское и женское отделения. Полный курс обучения в училище продолжался 5 лет.

1870
Задействована железнодорожная линия Жмеринка - Проскуров - Волочиск.

1871
Разработан план расширения территорий города по направлению к железнодорожной станции. По этому плану современная улица Проскуровская была достроена по направлении к вокзалу. 

1875
В Проскурове были расквартированы штаб и три стрелецкие роты 46-го пехотного Днепровского полка.

1876
46-й Днепровский полк переводится в Бессарабскую губернию, ближе к месту битв будущей войны с Турцией.

1877
Проведены первые похороны на городском кладбище по улице Каменецкой. Под большим каменным крестом покоится Филипп Григорьев, дьякон одной из проскуровских церквей.

1879
46-й пехотный полк снова переведен в Проскуров.

1883
В Проскурове действовали такие промышленные предприятия: гуральня купчихи Лехт, медовый и пивоваренный завод, четыре табачные фабрики (две из них принадлежали купцу Шпильбергу).

1884
В городе функционировали три деревянных мельницы: для производства круп на Бужском пруду, простой, на две поставы - на Дубовом пруду, на четыре поставы - на Раковом пруду. Работало два кирпичных, два кирпично-черепичных и два черепичных завода.

1885
В Проскурове проживало 16076 человек.

1888
По заказу Проскуровского городского Совета землемер Подольской Палаты государственных местностей В.Осецкий разрабатывает новый план застройки города. По плану территория Проскурова делится на две части полосой земли Северо-Западной железнодорожной линии. В восточной части проложено несколько новых улиц, параллельных Бугу; они отвечают современным улицам Шевченко и Водопроводной. Достроена до железнодорожной станции и дальше, до восточной границы города (проходила по реке Кудрянке) улица Подольская. Южная часть города за линией железной дороге называлась "Новый план". На Новом плане территория предназначалась для постройки казарм 35-го Драгунского Белгородского полка (современный район Дубово). Между улицами Каменецкой и современным Каменецким шоссе был обозначен провиант-магазин (то есть военный продуктовый склад). Пороховой погреб вынесен в Яр, приблизительно на территорию современной областной детской больницы. С левой стороны от ул. Каменецкой обозначался треугольник нового кладбища. Планировалось построить торговые площади: на месте современной городской больницы, областной филармонии, кафе "Мрия", старого аэродрома, военного госпиталя по ул. Индустриальной.

1889
Построена новая табачная фабрика, хозяином которой был А.Шварцман. В городе функционировали одна городская и одна еврейская больницы.

1890
В Проскуров после окончания 3-го военного Александровского училища приезжает двадцатилетний подпоручик Александр Куприн. В 1894 году он бросает службу. Юношеские впечатления от нее в Проскурове отражены в повести Куприна "Поединок" (1905г.), которая сделала ее автора знаменитым.

1891
Открылся Проскуровский сахарный завод (хозяин - С.Г.Маранц). Это предприятие было самым большим в Проскурове; в сезон сахароварения на нем работало 470 человек.

1892
Открывается первая в городе паровая мельница, принадлежащая С.Г.Маранцу.

1892
Открывается первый в городе частный театр, размещавшийся в деревянном доме по улице Каменецкой.

1895
Рядом с городским двуклассным и казенным еврейским училищами 1-го разряда в Проскурове действуют два частных начальных еврейских училища: мужское (хозяин - П.З.Зильберман) и женское (хозяйка - М.Д.Бондар).

1897
В городе проживает 22915 жителей.

1898
Дал первую продукцию Проскуровский чугунолитейный завод Б. Ю. Ашкинази. Выпустили разнообразные приборы для снабжения мельниц, гурален, пивоваренных и сахарных заводов.

1899
В Проскурове окончено строительство еще одного кирпичного завода, принадлежавшего Ш.Ш.Гальперину. Предприятие изготавливало не только кирпич, но и черепицу, печной кафель. На нем работало 155 человек.

1900
В городе работают две частные аптеки Л.И.Деревоеда и Е.Д.Осмульского.

1901
Открыта библиотека - читальня им. Пушкина.

1904
Управитель министерства финансов, сенатор Коковцов подтверждает статут Проскуровского товарищества взаимного кредита.

1904
Открыто Алексеевское реальное училище, названое в честь наследника престола царевича Алексея.

1905
Основана частная женская гимназия Н.И.Харюзовой.

1905
Чугунолитейный завод Б.Ю.Ашкинази удостоен золотой медали на Парижской выставке.

1905
На протяжении года проходят забастовки рабочих табачной фабрики, чугунолитейного, механического и сахарного заводов, многочисленные митинги и демонстрации. В общей забастовке 13 декабря приняли участие 91,3% рабочих и 69% ремесленников города.

1906
В Проскурове открыто два новых одноклассных училища: Тамнуд-тора (религиозное еврейское училище для сирот и бедных) и несколько частных учебных заведений. Начали действовать также две частных библиотеки.

1906
Созданы рыночные структуры: проскуровские отделения Южно-Русского промышленного банка, агентства Бессарабско-Таврического земельного и Киевского земельного банков; банкирская контора, долговая касса, сберегательно-долговое товарищество.

1906
Жителей города обслуживали более 100 магазинов, в том числе три книжных.

1909
В Проскурове насчитывалось 42 завода и фабрики, на которых работало 1012 человек. Действовало 575 ремесленных заведений. Наиболее распространенными профессиями были портной и закройщик. Портных в Проскурове зарегистрировано 149, закройщиков - 454.

1909
В городе работает 28 врачей (из них 15 - военных), 21 акушерка, 2 оспопрививателя. Действует 4 аптеки.

1909
Население Проскурова - 35771 человек. Среди них православных - 10677 (29,8%), католиков - 8026 (22,4%), иудеев - 16971 (47,4%), других вероисповеданий - 97 человек. По численности населения Проскуров был третьим городом в Подольской губернии (после Винницы и Каменца-Подольского).

1910
В городе открываются кинотеатры "Модерн" и "Оаза" (первый принадлежал И.Штейншлегеру, хозяином второго был С.М.Оксман).

1912-1914
12-ой кавалерийской дивизией, штаб которой находился в Проскурове, командовал О.М.Каледин, в будущем, один из основателей Белого движения в 1917-18 гг. на Дону.

1914
С началом первой мировой войны в районе Проскуров - Каменец-Подольский формируется 8-я армия Юго-Западного фронта, которой командовал генерал О.О.Брусилов. Штаб 8-ой армии и армейские тыловые установки размещаются в Проскурове.

1915
Город подвергся первому в своей истории налету вражеской авиации и бомбардировке.

1916
В Проскурове формируются новые воинские части, одну из которых возглавляет выдающийся военный писатель, Ф.Ф.Тютчев, концентрируются резервы, располагаются тыловые части - склады, госпитали и технические части. Проскуров был местом дислокации подразделений союзных войск: английского танкового дивизиона и французского авиационного отряда. 

Боголюбова И.М., Тимофеева Л.О.,, Чернышов О.В.

Історія Поділля

XIX сторіччя. Проскурів: події та дати

1795
Проскурів отримав статус повітового міста Подільської губернії.

1796
Затверджено опис герба м.Проскурова.

1797
Серед мешканців Проскурова, крім хліборобів, були "майстрові" люди: шевців - 2, ткачів - 8, бондарів - 19, кушнірів - 10, ковалів - 3, різників - 79. В місті щорічно відбувалось 13 ярмарків. Діяло два млини, дерев'яний пивоварний завод. Існувало 68 дерев'яних крамниць. У Проскурові функціонували невелика дерев'яна православна церква та єврейська школа.

1800
Проскурівський повітовий землемір Дятлов складає найдавніший з відомих планів Проскурова, в якому на річці Плоскій позначений острів Кемпа, з'єднаний з "материковою", центральною частиною міста довгим мостом. Ця центральна частина Проскурова ("старе містечко") обмежена широкою смугою, якою позначені земляні вали, залишки стародавніх міських укріплень. На плані позначена православна церква, яку оточували дерев'яні та кам'яні лавки; численні єврейські будиночки, єврейське кладовище, городи міщан. Показані також поштові шляхи на Кам'янець та Летичів.

1801
Побудовано римо-католицький костьол св. Анни.

1806
У Проскурові нараховується 487 будинків, з яких лише один кам'яний. З'являється 7 кам'яних крамниць та ще одна єврейська школа. Торги відбувалися щотижня, по п'ятницях та неділях. Кількість ярмарків збільшилась до 14 на рік. Населення міста становило 2022 чоловіки.

1808
В крамницях з прикажчиками торгували 5 міщан; торговців дрібними товарами було 48; тих , які торгували без крамниць і займались промислами - 334 особи.

1822
Місто перенесло велику пожежу, що майже повністю знищила тодішні дерев'яні будівлі Проскурова.

1824
Імператор Олександр І затвердив генеральний план забудови Проскурова, розроблений подільським губернським землеміром В. Рудницьким та архітектором Геслером. План мав чіткий поділ на вулиці. Вся міська територія була розбита на 31 квартал та 403 садибні ділянки. Її межі відповідають вулицям Свободи та Старобульварної. План передбачав створення у центрі міста великої торгової площі, що називалась Хлібною. На її місці зараз знаходиться кінотеатр ім. Т.Г.Шевченка. за межі міста винесені кладовища. Там, де позначено єврейське кладовище, нині височіє будинок Держстандарту. Римо-католицьке та православне кладовище розташовані поблизу невеликої цвинтарної церкви, на місці якої тепер споруджений собор Покрови Пресвятої Богородиці.

1830
Згідно з планом розвитку міста від 1824р. почала збудовуватися нова, південна частина Проскурова. 

1835
На місці дерев'яної Різдво-Богородицької церкви, що згоріла під час пожежі 1822р., починається будівництво собору Різдва Пресвятої Богородиці.

1837
Відбулося освячення нового собору.

1845
В Проскурові діяли такі промислові підприємства, як заводи мідних виробів, миловарний, свічковий та тютюнова фабрика.

1851
Відкрито єврейське училище 1-го розряду, яке складалося з двох класів.

1864
В місті мешкало 6930 чоловік.

1869
Відкрито міське двокласне училище, що мало чоловіче та жіноче відділення. Повний курс навчання в училищі продовжується 5 років.

1870
Введено в дію залізничну лінію Жмеринка-Проскурів-Волочиськ.

1871
Розроблено план розширення території міста в напрямку залізничної станції. За цим планом сучасна вулиця Проскурівська була продовжена до вокзалу.

1875
В Проскурові були розквартировані штаб та три стрілецькі роти 46-го піхотного Дніпровського полку.

1876
46-ий Дніпровський полк переводиться в Бесарабську губернію, ближче до бойовища майбутньої війни з Туреччиною.

1877
Здійснено переше поховання на міскому кладовищі, що по вул. Кам'янецькій. Під великим кам'яним хрестом покоїться Пилип Григор'єв, дяк однієї з проскурівських церков.

1879
46-ий піхотний Дніпровський полк знову повертається до Проскурова.

1883
В Проскурові діяли такі промислові підприємства: гуральня купчихи Лехт, медовий та пивоварний заводи, чотири тютюнові фабрики (дві з них належали купцю Шпільбергу).

1884
В місті функціонувало три дерев'яних млини: для виробництва круп на Бузькому ставу, простий на два постави - на Дубовому ставу, на чотири постави - на Раковому ставу. Працювало два цегельних, два цегельно-черепичних та два черепичних заводи.

1885
В Проскурові мешкало 16076 чоловік.

1888
За замовленням Проскурівської міської Думи землемір Подільської Палати державних маєтностей В. Осецький складає новий перспективний план забудови міста. У плані територія Проскурова поділялась на дві частини смугою землі Південно-Західної залізниці. В східній частині прокладено кілька нових вулиць, паралельних Бугу; вони відповідають сучасним вулицям Шевченка, Водопровідній. Продовжена до залізничного вокзалу і далі, до східної межі міста (проходила по річці Кудрянці) вулиця Подільська. Південна частина міста за лінією залізниці мала назву "Новий план". На Новому плані передбачалася територія під будівництво казарм 35-го Драгунського Белгородського полку (сучасний район Дубово). Між вул. Кам'нецькою та сучасним Кам'янецьким шосе був позначений провіант-магазин (тобто військовий продовольчий склад). Пороховий погреб, винесений в Яр, приблизно на територію сучасної обласної дитячої лікарні. Ліворуч від вул. Кам'янецької позначався прямокутник нового кладовища. 

Планом були передбачені торгові площі: на місці сучасних міської лікарні, обласної філармонії, кафе "Мрія", старого аеродрому, військового госпіталю, що по вул. Індустріальній.

1889
Побудована нова тютюнова фабрика, власником якої був А. Шварцман.

1889
В місті функціонували одна міська та одна єврейська лікарні.

1890
В Проскурів після закінчення 3-го військового Олександрівського училища приїжджає двадцятирічний підпоручик Олександр Купрін. В 1894р. він залишає службу. Юнацькі враження від неї в Проскурові відображені в повісті Купріна "Двобій"(1905р.), яка зробила її автора знаменитим.

1891
Став до ладу Проскурівський цукровий завод, що належав С.Г. Маранцу. Це підприємство було найбільшим у Проскурові; в сезон цукроваріння на ньому працювало до 470 чоловік.

1892
Споруджується перший в Проскурові паровий млин, власником якого був С.Г.Маранц.

1892
Відкривається перший в місті приватний театр, який розміщувався в дерев'яному будинку на Кам'янецькій вулиці.

1895
Поряд із міським двокласним та казенним єврейським училищами 1-го розряду в Проскурові діють два приватних початкових єврейських училища: чоловіче (власник - П.З. Зільберман) та жіноче (власниця - М.Д. Бондар).

1897
В місті мешкає 22915 жителів.

1898
Дав першу продукцію Проскурівський чавуноливарний завод Б.Ю.Ашкіназі, зокрема, різноманітне приладдя для обладнання млинів, гуралень, пивоварних та цукрових заводів.

1899
В Проскурові завершено будівництво ще одного, найпотужнішого цегельного заводу, що належав Ш.Ш.Гальперіну. Підприємство виробляло не тільки цеглу, але й черепицю, пічний кахель. Працювало на ньому 155 чоловік.

1900
В місті діє дві приватні аптеки Л.І.Деревоєда та Є.Д.Осмульського.

1901
Відкрито бібліотеку - читальню ім. Пушкіна.

1904
Управитель міністерства фінансів, сенатор Коковцов затверджує статут Проскурівського товариства взаємного кредиту.

1904р
Відкрито Олексіївське реальне училище, назване на честь наслідника престолу цесаревича Олексія.

1905
Засновано приватну жіночу гімназію Н.І.Харюзової.

1905
Чавуноливарний завод Б.Ю.Ашкіназі удостоєний золотої медалі на Паризькій виставці.

1905
Протягом року відбуваються страйки робітників тютюнової фабрики, чавуноливарного, механічного та цукрового заводів, численні мітинги та демонстрації. У загальному страйку 13 грудня взяли участь 91,3% робітників та 69% ремісників міста.

1906
В Проскурові відкрито два нових однокласних училища: Тамнуд-тора (релігійне єврейське училище для сиріт та дітей бідняків) та кілька приватних навчальних закладів. Почали діяти також дві приватні бібліотеки.

1906
Створені ринкові структури: проскурівські відділення Південно-Російського промислового банку, агентства Бесарабсько-Таврійського земельного та Київського земельного банків; банкірська контора, позичкова каса, ощадно-позичкове товариство.

1906
Мешканців міста обслуговували понад 100 магазинчиків, в тому числі, у тому числі і три книжкових.

1909
У Проскурові нараховувалося 42 заводи та фабрики, на яких працювало 1020 чоловік. Діяло 575 ремісничих закладів. Найрозповсюдженішими промислами були шевський та кравецький. Шевців у Проскурові зареєстровано 149, кравців - 454.

1909
У місті працює 28 лікарів (з них 15 - військових), 21 акушерка, 2 віспощепії. Кількість аптек збільшилась до чотирьох.

1909
Населення Проскурова становить 35771 чоловік. Серед них було православних 10677 (29,8%), католиків - 8026 (22,4%), іудеїв - 16971 (47,4%), інших віросповідань - 97 чоловік. За чисельністю населення Проскурів був третім містом в Подільській губернії (після Вінниці та Кам'янця-Подільського).

1910
В місті відкриваються кінотеатри "Модерн" та "Оаза" (перший належав Й.Штейншлегеру, власником другого був С.М.Оксман).

1912-1914
12-ою кавалерійською дивізією, штаб якої знаходився в Проскурові, командував О.М.Каледін, в майбутньому один із засновників Білого руху в 1917-1918 рр. на Дону.

1914
З початком Першої Світової війни в районі Проскурів - Кам'янець-Подільський починає формуватися 8-а армія Південно-Західного фронту, яку очолив генерал О.О.Брусилов. Штаб 8-ої армії та армійські тилові установи розміщуються в Проскурові.

1915
Місто зазнало першого в своїй історії нальоту ворожої авіації та бомбардування.

1916
В Проскурові формуються нові військові частини, одну з яких очолює видатний військовий письменник Ф.Ф.Тютчев, зосереджуються резерви, розташовуються тилові установи-склади, парки, шпиталі. Проскурів був місцем перебування підрозділів союзницьких військ: англійського панцерного дивізіону та французького авіаційного загону.

Боголюбова І.М., Тімофєєва Л.О.,, Чєрнишов О.В.

Rambler's Top100

Copyright
© podil.com

О работе сайта пишите [вебмастеру].
По роботі сайту пишіть [вебмайстру].